Сучасні люди багато подорожують, але це ще не означає, що вони знають, як поводитись у поїздці. Принаймні, так вважає експерт з етикету Вільям Хенсон, який дав відпускникам кілька порад, які допоможуть їм далеко не викликати негативних емоцій у місцевих жителів, інших відпочиваючих і власних передплатників у соцмережах.
Ця незмінна дитина позаду
Вільного простору в салоні літака мало, а людей у ньому, як на гріх, багато, і всі вони схильні заважати один одному. Хенсон нагадує, що без потреби не варто стояти у проході між кріслами, загороджуючи шлях іншим пасажирам та стюардесам.
Ну а якщо дитина, що сидить позаду, штовхає ваше крісло ніжками або голосно вередує, це, звичайно, дуже неприємно, але робити йому зауваження - порушення етикету, навіть якщо він знаходиться в цілком свідомому віці.
Слід звернутися одразу до його батьків (по можливості ввічливо та з усмішкою), попросивши їх заспокоїти чадо.
Дрес-код є дрес-код
У кожній країні свої правила щодо того, в чому можна і в чому не можна ходити вулицями. Серед найбільш очевидних, нагадує експерт, — заборона на сильне відслонення, що діє в багатьох країнах Близького Сходу і поширюється не лише на жінок.
Є і менш відомі заборони, порушуючи які можна спричинити неприємності в діапазоні від докірливих поглядів до штрафу. Наприклад, корисно пам'ятати, що...
— У Катарі легінси не вважаються самостійною частиною одягу, це не заміна штанів чи джинсів. Але можна, зрозуміло, носити їх зі спідницею.
— З 2011 року бікіні та плавки в Іспанії легітимні лише на пляжі. Не можна тинятися в купальному костюмі по довколишніх барах і магазинах, необхідно накинути щось суттєвіше. На Майорці, наприклад, за недотримання цієї вимоги штрафують на 700 євро.
— До собору Святого Петра у Ватикані не можна заходити у шортах, коротких спідницях та одязі без рукавів. Штрафувати не будуть, але й усередину не пустять.
— Під час прогулянок Дубаєм бажано, щоб одяг прикривав коліна та плечі. У 2013 році, наприклад, охорона торгового центру Marina Mall роздавала надто відверто одягненим туристам спеціальні блакитні картки із нагадуванням про необхідність "виглядати скромно". Міра не драконівська, але принизлива.
— У Таїланді бікіні не заборонені, але безпека красивих дівчат, які гуляють поза пляжем у відвертих купальниках, не гарантується. У 2014 році прем'єр країни Прают Чан-Оча заявив, що в бікіні можуть ходити без страху тільки негарні дівчата, а щодо інших він не впевнений. Пізніше він вибачився і сказав, що не хотів нікого образити, але "туристкам все одно треба бути обережнішим".
Без інтиму
У більшості мусульманських країн (і взагалі будь-яких, де населення є релігійним) прояв ніжних почуттів на публіці вважається непристойним.
В Абу-Дабі, наприклад, за поцілунки та обійми з другою половинкою можна навіть відповідати перед поліцією.
Не діліться своєю радістю
Хенсон вважає, що вихована людина не заповнюватиме френд-стрічку нескінченним прямим репортажем із турецького готелю. Запостити пару-трійку цікавих знімків у соцмережі — це абсолютно нормально, але коли їхня кількість досягає десятка на день, це не зовсім пристойно.
"Якщо ваші друзі хотіли б розділити всі радості відпустки з вами, вони теж купили б тур", — нагадує експерт.
Особливо він не радить публікувати класику жанру: Ейфелеву вежу на долоні, власні ноги на тлі басейну тощо.
Візьміть розмовник
Не знати вже зовсім ні слова місцевою мовою — неповажно по відношенню до місцевих, вважає Хенсон. На його думку, потрібно вивчити до поїздки хоча б мінімальний набір: "добрий день", "до побачення", "дякую", "будь ласка", "вибачте", "де тут туалет" і "будьте добрі, рахунок".
"У багатьох країнах говорять англійською, але місцеві завжди оцінять ваші спроби порозумітися їхньою мовою", - упевнений фахівець.
