Щороку Україна приваблює дедалі більшу кількість іноземних туристів. І хоча найчастіше попит мають пам'ятники давнини Києва, теплі курорти Криму та гостинна вишуканість Львова, в Україні існує ще багато місць, які мають що запропонувати мандрівникам. Серед таких - колиска Запорізького козацтва острів Хортиця та батьківщина самобутньої техніки розпису Петриківки. Саме тут можна відчути атмосферу Запорізької Січі, а також власноруч спробувати відтворити елементи відомого на весь світ Петриківського живопису.
Запоріжжя: острів Хортиця та Запорізька Січ
Край козацької сили, Запоріжжя сьогодні є індустріально розвиненим містом південної України. Запоріжжя славиться одним із найдовших проспектів Європи (11 км) та найстарішою гідроелектростанцією на Дніпрі ДніпроГЕСом.
Душа Запоріжжя, острів Хортиця, є найбільшим річковим островом Європи та входить до "сім чудес України". Обривисті береги та жвава рослинність Хортиці дозволяють забути, що поряд – індустріальний центр. Прогулюючись островом, можна потрапити в найдавніші часи козацького періоду. Цьому допомагають знайдені на Хортиці численні артефакти, що зберігаються у Музеї історії запорізького козацтва.
Дух та побут українських козаків відтворено у реконструкції Запорізької Січі 16-18 ст. Тут можна побувати в хаті отамана, зайти до козацького куріння, до писаря, до канцелярії та церкви. Саме тут у 2007 році проходили зйомки фільму режисера Володимира Бортка "Тарас Бульба" з Богданом Ступкою у головній ролі.
На Хортиці також зберігається справжній козацький човен 18 ст., який підняли із глибин Дніпра. Операція з підняття човна та подальшого його консервування стала унікальною для країн СНД.
Петриківський розпис
Різноманітність кольорів Петриківського живопису викликає природне прагнення торкнутися робіт у цій техніці та вибрати якусь для себе. Рослинно-квітковий орнамент розпису сьогодні можна побачити на тарілках, чашках, вазах, ложках та прикрасах.
Місцем народження Петриківського розпису є селище Петриківка Дніпропетровської області, яке понад 200 років тому заснував січовий отаман Петро Калнишевський. Наші пращури вірили, що такий розпис грає роль оберегу, тож спочатку прикрашали їм будинки, двері, вікна та одяг. Сьогодні Петриківський розпис може бути внесений до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Найкращі роботи в Петриківській техніці зберігаються у місцевому музеї народної творчості. У той же час майстри з розпису можуть допомогти всім бажаючим помалювати опанувати техніку.
Власноруч спробувавши Петриківський розпис, можна сказати, що сам процес сповнений нових вражень: початківці наносять основні елементи пальцями, після чого додають деталі. Іноді для цього використовують досить незвичайні інструменти, як наприклад "котушки" - спеціальні саморобні пензлики з котячого хутра. Завершивши роботу, недоліки перших спроб Петриківського розпису начебто розчиняються в яскравих кольорах, властивих цій техніці. Відчутна спорідненість із красою та натхнення.
